Значення
- (Географія) –
(У географії, економіці) Який пролягає, тягнеться зовні, за межами певної території чи об’єкта; зовнішній за своїм просторовим розташуванням. Наприклад: зовнішньопротяжні комунікації.
- (Техніка) –
(У техніці, будівництві) Призначений для прокладання, монтажу або функціонування на зовнішній поверхні споруди, конструкції. Наприклад: зовнішньопротяжний кабель, зовнішньопротяжна електропроводка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зовнішньопротяжний, р. зовнішньопротяжного, д. зовнішньопротяжному, з. зовнішньопротяжного, о. зовнішньопротяжним, м. зовнішньопротяжнім, к. зовнішньопротяжний