1. (У географії, економіці) Який пролягає, тягнеться зовні, за межами певної території чи об’єкта; зовнішній за своїм просторовим розташуванням. Наприклад: зовнішньопротяжні комунікації.
2. (У техніці, будівництві) Призначений для прокладання, монтажу або функціонування на зовнішній поверхні споруди, конструкції. Наприклад: зовнішньопротяжний кабель, зовнішньопротяжна електропроводка.