зовнішньопланарний

1. (у теорії графів) такий, що його можна зобразити на площині так, щоб усі його вершини лежали на одній колії (зовнішній грані), а ребра не перетиналися.

2. (про граф) який є планарним і допускає планарне вкладення, де всі вершини належать одній зовнішній грані.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |