зовнішньограматичний

1. Який стосується зовнішніх, формальних ознак граматичної будови мови, не пов’язаний із внутрішніми семантичними або функціональними відношеннями.

2. У мовознавстві: такий, що описує граматичні явища на рівні зовнішніх форм слів та конструкцій, без аналізу їхнього глибинного значення або функції в системі мови.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |