Словник Української Мови
Буква
1. (пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова “зоставити”) Такий, що був залишений, полишений, залишений у спадок або переданий комусь; той, що зоставлено.
2. (у ролі прикметника) Який залишився, перебуває десь або в якомусь стані після певних подій; решта, інший.
Приклад 1:
То йому здавалося, що він зараз побачить який зоставлений Матронкою знак, то іноді різала думка, що десь у зарослях має бути прим’ята лежанка із обрисами людського тіла. А якоїсь то днини Михайло у лузі таки зустрів лейтенанта Лупула.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”