1. (рідк.) Зупинитися, припинити рух або діяльність; стати нерухомим.
2. (перен.) Зосередитися, звернути увагу на чомусь, приділити чомусь особливу увагу.
Словник Української Мови
Буква
1. (рідк.) Зупинитися, припинити рух або діяльність; стати нерухомим.
2. (перен.) Зосередитися, звернути увагу на чомусь, приділити чомусь особливу увагу.
Приклад 1:
— почув син і мусив зостановитися. Ось, ось, зараз тая картка!
— Тютюнник Григорій, “Вир”