Значення
- (Юриспруденція) –
(спеціально) Призначати, встановлювати певну суму грошей як заставу, забезпечення боргу чи зобов’язання.
- (Лінгвістика) –
(застаріле) Зупинятися, припиняти рух або дію; ставати нерухомим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зостановлююся, ти зостановлюєшся, він зостановлюється, ми зостановлюємося, ви зостановлюєтеся, вони зостановлюються