1. У давньослов’янській міфології — одна з двох сестер-богинь, що втілювали ранкову та вечірню зорю, часто зображувалися як небесні діви, які відкривали і закривали ворота сонячного палацу.
2. У фольклорі та поетичній мові — образна назва для зорі (Венери), що сяє особливо яскраво на ранковому або вечірньому небі, символ краси, світла та небесного явища.
3. У переносному значенні — про жінку або дівчину надзвичайної краси, сяйва та благородства, яка виділяється серед оточення.