Словник Української Мови
Буква
1. Який має певну спрямованість, націленість на щось, орієнтується на певні цілі, принципи або цінності.
2. Який добре розбирається в чомусь, обізнаний, має достатні знання в певній галузі.
3. У географії та топографії: такий, що має визначене положення або напрямок щодо сторін світу або оточуючих об’єктів.
Приклад 1:
Саме від рангу залежав достаток кожного китайця, адже на рангову систему був зорієнтований суспільний розподіл у державі. Спрацьовувало все це таким чином.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Відмінністю західноєвропейської школи маркетингу від американської є: a більша соціальна направленість; b практичний підхід, зорієнтований на прибутки підприємства; 47 c зосередженість на реальних економічних проблемах; d всі відповіді вірні.
— Самчук Улас, “Марія”