1. У давньогрецькій міфології — епітет бога Аполлона, пов’язаний з його функцією бога Сонця та світла, що несе зорі (світло).
2. У поетичній мові — той, хто несе світло, зорі; просвітитель, провісник чогось доброго, світлого.
3. Застаріла назва планети Венера, яку можна спостерігати вранці перед сходом Сонця (ранкова зоря).