Значення
- (Юриспруденція) –
Поділ території (населеного пункту, регіону, земельної ділянки) на окремі зони (райони) з різним цільовим призначенням, режимом використання або правовим статусом відповідно до планувальних, архітектурних, екологічних чи інших нормативів.
- (Юриспруденція) –
У містобудуванні та землеустрої — система планувальних обмежень, що встановлює для кожної виділеної зони допустимі види забудови та господарської діяльності.
- (Техніка) –
У техніці, географії — розподіл якого-небудь об’єкта, простору або процесу на окремі зони, ділянки, пояси з певними характеристиками (наприклад, температурне зонування, кліматичне зонування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зонування, р. зонування, д. зонуванню, з. зонування, о. зонуванням, м. зонуванні, к. зонування