зонування

1. Поділ території (населеного пункту, регіону, земельної ділянки) на окремі зони (райони) з різним цільовим призначенням, режимом використання або правовим статусом відповідно до планувальних, архітектурних, екологічних чи інших нормативів.

2. У містобудуванні та землеустрої — система планувальних обмежень, що встановлює для кожної виділеної зони допустимі види забудови та господарської діяльності.

3. У техніці, географії — розподіл якого-небудь об’єкта, простору або процесу на окремі зони, ділянки, пояси з певними характеристиками (наприклад, температурне зонування, кліматичне зонування).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |