Словник Української Мови
Буква
1. Географічний розподіл природних явищ (клімату, ґрунтів, рослинності, тваринного світу тощо) у вигляді широтних смуг (зон) на земній поверхні, обумовлений головним чином кутом падіння сонячних променів та пов’язаною з ним кількістю тепла.
2. Узагальнена назва закономірностей просторового розподілу будь-яких явищ або об’єктів, що проявляються у вигляді чітких смуг, областей азон впродовж певних напрямків.
Приклад 1:
Отже, такі закономірності територіальної організації виробництва, як раціональність, комплексність, зональність відносяться і до 77 логістичних систем. Зокрема, раціональність територіальної організації логістичних систем означає вимогу їхньої економічності або найбільшої ефективності; комплексність – використання комплексу з кількох видів транспорту, що в логістиці позначається терміном мультимодальність.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”