Словник Української Мови
Буква
1. (у хімії) Рідкий або твердий продукт, що утворюється при згорянні органічних речовин і містить переважно оксиди металів; попіл, шлак.
2. (у техніці) Штучний матеріал, легкий пористий заповнювач, що отримується шляхом спікання або спучування деяких гірських порід (перліту, вермикуліту) або шлаків; використовується в будівництві.
3. (у геології) Легка пориста вулканічна порода, утворена з застиглих дрібних уламків лави та вулканічного попелу, що викидаються під час виверження.
Приклад 1:
Наприклад, золь гідроксиду зал іза можна отримати, нагріваючи розчин хлориду, що піддається гідролізу: 238 FeCl3 +H2O = Fe(OH)3 + 3HCl Золі галогенідів срібла і сульфіди миш’яку утворюються по об’ємній реакції: AgNO3 + HCl = AgCl + HNO3 As2O3 +3H2S → As2S3 + H2S Спосіб диспергації полягає в дробленні і стиранні речовини в рідкому середовищі за допомогою різних дробарок , кульових млинів, колоїдних млинів, вібропомолів. Диспергірування може бути також здійснено за допомогою ультразвуку або електророзпилювача в колі постійного струму (метод Г, Бредіга) і змінного струму (метод Т. Сведберга).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 2:
Світло- жовтий золь двоокису темніє, з ньог о виділяються коричневі частинки, зліплюються у великі пластівці, видимі неозброєним оком. Пізні стадії коагуляції, що характеризуються утворенням осаду, називаються седиментацією.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”