1. Уважно оглянути, оглядаючи щось, побачити, помітити.
2. (у значенні доглянути) Надати комусь, чомусь потрібного догляду, піклування; опікуватися кимось, чимось.
3. (заст.) Побачити, пізнати щось внутрішнім зором, передбачити, провістити.
Словник Української Мови
Буква
1. Уважно оглянути, оглядаючи щось, побачити, помітити.
2. (у значенні доглянути) Надати комусь, чомусь потрібного догляду, піклування; опікуватися кимось, чимось.
3. (заст.) Побачити, пізнати щось внутрішнім зором, передбачити, провістити.
Приклад 1:
На четвертий день після того, як вони були сиділи на молу, їм захотілося піти зоглядіти дуже гарну на краєвиди шосейну бруковану дорогу, що йде з Туапсе повздовж морського берега, роблячи зигзаги серед прибережних гір, — іде вона на північ, до Новоросійська. Сонце ще не вечоріло і сильно припікало, та за прохолодною бризою, себто вітрецем, що подихав з моря, йти було неважко.
— Тютюнник Григорій, “Вир”