зодчий

1. Архітектор, будівничий, майстер архітектурних споруд, особливо монументальних або культових.

2. (Переносно) Творець, засновник, ідейний натхненник чого-небудь великого, значного (наприклад, держави, вчення, школи).

Приклади вживання

Приклад 1:
Я зодчий, що збагнув. Я старець, що помітив, Хоч то був тільки сон, коротший, аніж дощ.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |