1. Завдавати комусь образу, приниження, моральної шкоди; ображати.
2. (заст.) Порушити чиїсь права, інтереси; заподіяти шкоду, кривду.
зобижати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Завдавати комусь образу, приниження, моральної шкоди; ображати.
2. (заст.) Порушити чиїсь права, інтереси; заподіяти шкоду, кривду.
Відсутні