зобов'язання

[zoboʋ'jɑzɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Те, що хтось зобов’язався виконати; обіцянка, обіцяне, взятий на себе обов’язок.

  2. (Юриспруденція) –

    Правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

  3. (Економіка) –

    Сума грошей, яку потрібно сплатити за отримані товари, послуги або взятий кредит; заборгованість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зобов'язання, р. зобов'язання, д. зобов'язанню, з. зобов'язання, о. зобов'язанням, м. зобов'язанні, к. зобов'язання

Більше записів