1. (діал.) Побачити, помітити когось або щось, звернути увагу.
2. (діал., перен.) Зрозуміти, усвідомити щось.
зобачити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Побачити, помітити когось або щось, звернути увагу.
2. (діал., перен.) Зрозуміти, усвідомити щось.
Відсутні