зобачити

[zobɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Побачити, помітити когось або щось, звернути увагу.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Зрозуміти, усвідомити щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зобачу, ти зобачиш, він зобачить, ми зобачимо, ви зобачите, вони зобачать

Більше записів