Словник Української Мови
Буква
1. Який має властивість знижувати, зменшувати щось за величиною, рівнем, інтенсивністю тощо.
2. У техніці: призначений для зниження тиску, напруги, швидкості, температури тощо (наприклад, знижувальний редуктор, знижувальний трансформатор).
3. У лінгвістиці: такий, що виражає знижену оцінку, зневажливе або іронічне ставлення до означуваного поняття (наприклад, знижувальний суфікс).
Приклад 1:
Гнучкість бюджетування насамперед забезпечується створенФ ням резервів (у фінансових бюджетах – це фінансовий резерв, скажімо, мінімальний не знижувальний резерв готівки, що йоФ го враховують при складані бюджету руху грошових коштів), а також відповідною організацією процесу бюджетування, яка дає можливість змінювати затверджені плани. На великих підприємствах управління бюджетуванням починається зі створення бюджетного комітету та признаФ чення його керівника: він відповідає за підготовчий процес, стандартизацію проектних форм, збір і зіставлення даних, пеФ ревірку інформації і надання звітів.
— Котляревський Іван, “Енеїда”