Словник Української Мови
Буква
1. Позбавляти життя, убивати, винищувати (про живих істот).
2. Повністю руйнувати, розбивати, розламувати щось на дрібні частини, робити непридатним для використання або існування.
3. Ліквідувати, припиняти існування чогось абстрактного (явища, якості, почуття тощо).
4. Витрачати, марнувати, використовувати без користі (часто про час, сили, ресурси).
5. У математиці — перетворювати на нуль, обнуляти.
Приклад 1:
Мені якось вдалося шепнути своїй одинадцятирічній доньці, де лежить чернетка листа, але пояснити, що її не треба знищувати, а спробувати переховати, не вдалося, і вона на власний розсуд за всіма правилами конспірації знищила документ, спустивши воду в туалеті… Як виживалося в ті часи? Нелегко, звичайно, але допомагала надзвичайна солідарність, згуртованість усіх причетних до нашої «щопти» друзів і однодумців — тих, кому пощастило лишитися на волі (досить умовній), родин заарештованих та їхніх колеґ.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Спочатку старшого сина свого Вишеслава посадив у Великому Новгороді, Ізяслава – у Полоцьку, Святополка – у Турові, Ярослава по смерті Вишеславовій – у Новгороді, Бориса – у Рос- тові, Гліба – у Муромі, Святослава – у Деревах, Всеволода – у Володи- мирі, Мстислава – у Тмутаракані, Станіслава – у Смоленську, Брячи – a 188 b Жиленко І. В.слава – у Луцьку, Судислава – у Пскові, з якими послав і священиків, на- казуючи синам своїм, аби кожен з-поміж них по своїх володіннях нака- зував Віри Християнської навчати і хрестити людей в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, а ідолів і святилища знищувати, і з ґрунту вивертати. А на тих місцях церкви святі ставити.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”