знищування

1. Дія за значенням дієслова “знищувати”; повне руйнування, ліквідація, приведення до стану непридатності або неіснування.

2. (у військовій справі, техніці) Приведення ворожих сил, об’єктів, техніки або боєприпасів у стан, що робить їх нездатними до виконання бойових або функціональних завдань.

3. (у біології, екології) Повне викорінення, вимирання виду живих організмів на певній території або повсюдно.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |