знищіння

[znɪʃt͡ʃinnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова “знищити”; повне винищення, ліквідація, руйнування до основи, переведення в непоправний, неіснуючий стан.

  2. (Юриспруденція) –

    (у переносному значенні) Повне позбавлення сили, значення, впливу; скасування, анулювання.

  3. (Техніка) –

    (у спеціальних галузях) Приведення у непридатність, демонтаж або утилізація (наприклад, зброї, боєприпасів, документів тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знищіння, р. знищіння, д. знищінню, з. знищіння, о. знищінням, м. знищінні, к. знищіння

Більше записів