знищіння

1. Дія за значенням дієслова “знищити”; повне винищення, ліквідація, руйнування до основи, переведення в непоправний, неіснуючий стан.

2. (у переносному значенні) Повне позбавлення сили, значення, впливу; скасування, анулювання.

3. (у спеціальних галузях) Приведення у непридатність, демонтаж або утилізація (наприклад, зброї, боєприпасів, документів тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |