Словник Української Мови
Буква
1. (в історії) Пов’язаний із Зікком, що стосується Зікка — одного з керівників селянсько-козацького повстання на Правобережній Україні 1702–1704 років.
2. (переносно, рідко) Про людину: такий, що нагадує Зікка своїми діями чи вдачею; бунтівний, невгамовний.
Приклад 1:
За шелом’янем виспраглих видінь зникомий чую: на долонях доль, поміж обачних пальців, потекло, немов пісок, дощами перемитий, моє життя. До нього не дорослий, я, майже немовля, ввійшов у мить неподоланну.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”