1. (про людину) такий, що став нікчемним, ні на що не здатним; знесилений, знеможений.
2. (переносно, про предмет або явище) такий, що втратив свою силу, якість або цінність; зіпсований, зношений, змарнілий.
зниділий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зниділий — хирлявий, змарнілий, схудлий. З н и ж и т и с ь — принижуватись, поводитись покірливо.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |