Значення
- (Психологія) –
Стан, який виникає внаслідок тривалого переживання нудьги; відчуття втоми від монотонності, бездіяльності або відсутності інтересу до оточення.
- (Психологія) –
Властивість того, що викликає нудьгу; одноманітність, позбавленість різноманітності або захоплюючого змісту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знудженість, р. знудженості, д. знудженості, з. знудженість, о. знудженістю, м. знудженості, к. знудженосте