1. Такий, що втратив свій первісний вигляд або властивості через тривале або інтенсивне використання; потертий, старий, зношений.
2. Виснажений, стомлений, змучений (про людину або її вигляд).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що втратив свій первісний вигляд або властивості через тривале або інтенсивне використання; потертий, старий, зношений.
2. Виснажений, стомлений, змучений (про людину або її вигляд).
Приклад 1:
Я станув при столі в’язничної канцелярії, де урядувало всього двоє співробітників — якась панна і літній вже, полисілий та взагалі якийсь витертий, зношений пан. Вони байдуже, сонно-млявими поглядами блимнули на мене і знову схилились до своїх паперів.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”