Стан або якість того, що знівельоване, тобто повністю зруйноване, знищене, приведене до нівеля, до повної непридатності або небуття.
У медицині та біології — ступінь або факт повного руйнування структури тканини, клітини чи організму під дією патологічного процесу, фізичного чи хімічного чинника.
У переносному сенсі — моральна або духовна спустошеність, втрата життєвих сил, цінностей або індивідуальних рис.