1. Стан крайньої фізичної втоми, виснаження сил; повна безсилість.
2. (у медицині) Патологічний стан різкого зниження або втрати м’язової сили та загальної працездатності організму.
знесилля
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Аж горла миті сріблом пухнуть від напруги, солодке і п’янке знесилля морщить жили, і скручуються звуки в світла смуги, в птах очі сплющені від розкоші знесили. Низькі октави — чорність і червоність всуміш проходять в синь і зелень — два струнки акорди.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Частина мови: іменник (однина) |