знешкодженість

1. Властивість за значенням дієслів «знешкодити» та «знешкоджувати»; стан, коли щось або хтось позбавлений небезпеки, шкідливості або загрози.

2. (У технічних та спеціальних галузях) Стан об’єкта, пристрою або системи, при якому усунено або нейтралізовано його здатність завдавати шкоди, працювати або функціонувати (наприклад, знешкодженість вибухового пристрою, знешкодженість зброї).

3. (У медицині, біології) Нейтралізація патогенних властивостей чинника (наприклад, токсину, вірусу); стан, коли такий чинник більше не становить загрози для організму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |