1. Втратити щастя, стати нещасним; зазнати горя, лиха.
2. (у пасивному значенні) Стати причиною чи джерелом нещастя, горя для когось.
знещасливитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Втратити щастя, стати нещасним; зазнати горя, лиха.
2. (у пасивному значенні) Стати причиною чи джерелом нещастя, горя для когось.
Відсутні