Значення
- (Медицина) –
Стан, коли щось або хтось позбавлений можливості рухатися; нерухомість, обездвиження.
- (Медицина) –
У медицині — повна або часткова втрата здатності до активних рухів у зв’язку з травмою, захворюванням нервової системи, опіком, сильним болем тощо; іммобілізація.
- (Соціологія) –
Перен. стан повної бездіяльності, застою, припинення розвитку або функціонування (наприклад, організації, процесу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знерухомілість, р. знерухомілості, д. знерухомілості, з. знерухомілість, о. знерухомілістю, м. знерухомілості, к. знерухомілосте