Значення
- (Медицина) –
Стан раптової, тимчасової втрати свідомості, спричинений гострим порушенням кровообігу в головному мозку, що характеризується відсутністю реакції на зовнішні подразнення, знепритомнення.
- (Медицина) –
(у переносному значенні) Стан повної бездіяльності, заціпеніння, безсилля; занепад, параліч (про діяльність, функціонування чого-небудь).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знепритомнілість, р. знепритомнілості, д. знепритомнілості, з. знепритомнілість, о. знепритомнілістю, м. знепритомнілості, к. знепритомнілосте