1. Почати відчувати тривогу, непокій, занепокоєння; засмутитися через щось, що викликає побоювання.
2. (у значенні зворотного дієслова до “знепокоїти”) Стати причиною власного непокою; прийти в стан хвилювання.
знепокоїтися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |