1. Властивість за значенням дієслів “знеособити” та “знеособитися”; стан, коли щось або хтось позбавлений індивідуальних рис, уніфікований, перетворений на безособовий, анонімний об’єкт або явище.
2. Філософсько-психологічний термін, що означає втрату особистісної самобутності, автономії та відповідальності, відчуження людини від її сутності, часто внаслідок механізації суспільних відносин або масової культури.
3. У літературознавстві — прийом або принцип, за якого автор уникає прямої оцінки, емоційного втручання або вираження індивідуального стилю, надаючи тексту об’єктивний, безособовий характер.