Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням дієслів “знеособити” та “знеособитися”; стан, коли щось або хтось позбавлений індивідуальних рис, уніфікований, перетворений на безособовий, анонімний об’єкт або явище.
- (Філософія) –
Філософсько-психологічний термін, що означає втрату особистісної самобутності, автономії та відповідальності, відчуження людини від її сутності, часто внаслідок механізації суспільних відносин або масової культури.
- (Література) –
У літературознавстві — прийом або принцип, за якого автор уникає прямої оцінки, емоційного втручання або вираження індивідуального стилю, надаючи тексту об’єктивний, безособовий характер.
Правопис та відмінювання
н. знеособленість, р. знеособленості, д. знеособленості, з. знеособленість, о. знеособленістю, м. знеособленості, к. знеособленосте