знеособленість

[znɛosoblɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням дієслів “знеособити” та “знеособитися”; стан, коли щось або хтось позбавлений індивідуальних рис, уніфікований, перетворений на безособовий, анонімний об’єкт або явище.

  2. (Філософія) –

    Філософсько-психологічний термін, що означає втрату особистісної самобутності, автономії та відповідальності, відчуження людини від її сутності, часто внаслідок механізації суспільних відносин або масової культури.

  3. (Література) –

    У літературознавстві — прийом або принцип, за якого автор уникає прямої оцінки, емоційного втручання або вираження індивідуального стилю, надаючи тексту об’єктивний, безособовий характер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знеособленість, р. знеособленості, д. знеособленості, з. знеособленість, о. знеособленістю, м. знеособленості, к. знеособленосте

Більше записів