1. Глибоке, різко негативне почуття, спрямоване на когось або щось, що супроводжується бажанням зла, шкоди, знищення об’єкта ненависті; протилежність любові.
2. Сильна неприязнь, відразливе ставлення до чогось, що викликає протест або осуд.
зненависть
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І, може, така люта зненависть до Сергєєва тільки за те, що він обірвав його сонне марення, перешкодив, а тепер докучає, як противна муха. Ні, зненависть за те, що той прийшов знову по його совість, по його душу, і хвилева перемога ставала ефемерною, серце болісне стискалося, наливалося тупим відчаєм: «Ще не кінець… Ще не кінець!» — Ну, і що ж ти надумав?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
I не легка веселiсть грала в Панасовiм серцi, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово. Озуть пана в постоли!
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Чого горять твої червонi очi i стоплюють у вогнi разом страх i зненависть? Я не ворог тобi i тебе не боюсь.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”
Частина мови: іменник (однина) |