1. Відчути сильну, стійку неприязнь, ворожість до когось або чогось; почати ненавидіти.
2. Розчаруватися в комусь, чомусь, втратити до когось, чогось інтерес або приязнь.
Словник Української Мови
Буква
1. Відчути сильну, стійку неприязнь, ворожість до когось або чогось; почати ненавидіти.
2. Розчаруватися в комусь, чомусь, втратити до когось, чогось інтерес або приязнь.
Приклад 1:
Більш благородно зненавидіти, ніж коло проскури жувати шматину. Якщо хто відкрив оці вхідні двері: “Спочатку сотворив Бог небо ι землю”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”