1. Крайня фізична втома, виснаження організму, що супроводжується відчуттям безсилля.
2. Стан сильного морального стомлення, пригніченості, душевного виснаження.
3. (заст.) Важка хвороба, недуга, хворобливий стан.
Словник Української Мови
Буква
1. Крайня фізична втома, виснаження організму, що супроводжується відчуттям безсилля.
2. Стан сильного морального стомлення, пригніченості, душевного виснаження.
3. (заст.) Важка хвороба, недуга, хворобливий стан.
Приклад 1:
Моя змога-знемога. Моя облога.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Якась солодка знемога починала опановувати її всю вiд цього доторкання, вiд його ласкавого голосу… I його губи нахилились їй до уст, i, заплющивши очi, вона вiдповiдала йому на поцiлунок… I вiдразу розгорнулися вгорi вiти, i темне, поважне, високе небо глянуло на їх своїми очима-зорями. I цей погляд мов одразу розiгнав Левантинi мари.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”