знемагати

1. Втрачати сили, ставати знеможеним, слабшати від фізичного або психічного виснаження, стомлюватися.

2. Зазнавати труднощів, бідувати, перебувати в скрутному становищі, занепадати.

3. (застаріле) Терпіти поразку, зазнавати невдачі, бути переможеним.

Приклади вживання

Приклад 1:
І почав день від дня знемагати тілом. А Святополк не йшов із Києва, чекаючи, чи то пак, бажаючи смерті батькової.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: дієслово () |