Позбавлений людей, безлюдний; такий, що став непридатним для життя людини.
Позбавлений людяності, співчуття, став бездушним, жорстоким (про людину або її вчинки).
Словник Української Мови
Буква
Позбавлений людей, безлюдний; такий, що став непридатним для життя людини.
Позбавлений людяності, співчуття, став бездушним, жорстоким (про людину або її вчинки).
Приклад 1:
— гукнув я на весь знелюднілий зал, в якому кат проживає. На відповідь чотири реви, одбиті од стін, вдарилися об стелю і мертві впали до моїх ніг.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”