1. (у техніці, металургії) Процес втрати або зміни форми матеріалу, деталі чи конструкції під впливом механічних навантажень, температури чи інших зовнішніх факторів, що призводить до їх пошкодження або руйнування.
2. (у геології, геоморфології) Процес руйнування, розмивання або згладжування первинних форм рельєфу (наприклад, гірських хребтів) під дією зовнішніх сил вивітрювання та денудації.
3. (переносно) Втрата чіткості обрисів, структури чи вихідної форми чогось абстрактного (наприклад, ідеї, процесу, явища).