Значення
- (Медицина) –
(мед.) Патологічний стан, що характеризується значним виснаженням, втратою м’язової маси та загальною слабкістю організму, часто внаслідок важкої хвороби, недоїдання або порушення обміну речовин; кахексія.
- (Психологія) –
(перен., рідко) Стан крайньої втоми, виснаженості духовних або фізичних сил; знемога.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знедублення, р. знедублення, д. знедубленню, з. знедублення, о. знедубленням, м. знедубленні, к. знедублення