знедоленість

1. Стан соціальної, матеріальної або духовної бідноти, ураженості, важкого безвихідного становища; пригнобленість, злидні.

2. Властивість за значенням прикметника “знедолений”; обмеженість у фізичних, розумових або соціальних можливостях; нещасливість, убогість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |