Словник Української Мови
Буква
1. Вступати в знайомство з кимось, уперше зустрічатися з людиною для того, щоб дізнатися про неї та почати спілкування.
2. Ознайомлюватися з чимось, вивчати, діставати відомості про щось нове для себе.
3. (у пасивній формі, “знайомитися”) Ставати відомим, поширюватися (про явища, факти, твори мистецтва тощо).
Приклад 1:
Він гримнув засувами й пішов відчиняти дальшу камеру, а арештанти на взаємну шалену радість почали знайомитися, швидко розпитувати один одного про спільних знайомих, про справи, про новини, про всі арештантські діла. «Господарі», взнавши, в чому річ, почали сміятися, навіть не шкодуючи, що втратили «оправку» (саме була їхня черга, а замість того наглядач привів гостей).
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”