знавіснілий

1. Який втратив свідомість, знепритомнів; непритомний, безпам’ятний.

2. Який перебуває у стані повного виснаження, знемоги, крайньої стомленості; знесилений, знеможений.

3. Переносно: який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Був якийсь знавіснілий скаут із здоровезним, немов теля, вівчуром, який (вівчур) постійно намагався пантрувати мене і чомусь відпихав у бік фонтану. Було зникнення ікони разом із торбами і «Плейбоєм».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: прикметник () |