Значення
- (Медицина) –
Властивість або стан знавіснілого, тобто такого, що втратив свіжість, силу, енергію; занепад сил, в’янення, млявість.
- (Психологія) –
Переносно: моральне або духовне в’янення, втрата життєвої активності, інтересу до чогось; апатичність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знавіснілість, р. знавіснілості, д. знавіснілості, з. знавіснілість, о. знавіснілістю, м. знавіснілості, к. знавіснілосте