Значення
- (Лінгвістика) –
Жінка, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, фахівчиня, експертка; також жінка, що має високу освіченість і широку ерудицію.
- (Історія) –
У давньоруській та українській традиції — жінка, що володіє таємними знаннями, ворожка, чаклунка, знахарка.
- (Історія) –
(заст.) Жінка зі знатного роду, аристократка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знатниця, р. знатниці, д. знатниці, з. знатницю, о. знатницею, м. знатниці, к. знатнице