знаковість

1. Властивість бути знаком, символічне значення, яке несе об’єкт, явище чи подія, виступаючи ознакою, вказівкою на щось інше або репрезентуючи певний сенс.

2. У мистецтві, літературі та семіотиці — насиченість твору, образу чи тексту знаками-символами, що потребують інтерпретації та мають глибинний, часто універсальний сенс.

3. Важливість, винятковість, подія чи явище, що стає віхою, символом певної епохи чи процесу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |