знакопостійність

[znɑkopostijnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Математика) –

    Властивість функції, виразу або величини зберігати один і той самий знак (додатній або від’ємний) на всій розглядуваній множині, проміжку або області визначення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знакопостійність, р. знакопостійності, д. знакопостійності, з. знакопостійність, о. знакопостійністю, м. знакопостійності, к. знакопостійносте

Більше записів