Властивість функції, виразу або величини зберігати один і той самий знак (додатній або від’ємний) на всій розглядуваній множині, проміжку або області визначення.
знакопостійність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість функції, виразу або величини зберігати один і той самий знак (додатній або від’ємний) на всій розглядуваній множині, проміжку або області визначення.
Відсутні