Значення
- (Математика) –
(матем.) Властивість функції, виразу чи операції змінювати знак на протилежний при певних перетвореннях аргументів або умовах.
- (Фізика) –
(фіз., техн.) Характеристика системи чи сигналу, за якої їхні параметри (наприклад, напруга, струм) інвертуються, тобто набувають протилежного знаку відносно опорного значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знакоінвертованість, р. знакоінвертованості, д. знакоінвертованості, з. знакоінвертованість, о. знакоінвертованістю, м. знакоінвертованості, к. знакоінвертованосте