Властивість за значенням дієслова “знахабніти”; стан, коли хтось стає хабарним, нахабним, зухвалим, втрачає почуття гідності та поваги до оточуючих.
знахабнілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови