знак

[znɑk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Філософія) –

    Предмет, явище, дія тощо, що вказує на щось, свідчить про щось або є ознакою чогось.

  2. (Лінгвістика) –

    Умовне позначення, символ, знакок, який використовується для передачі інформації (наприклад, дорожній знак, математичний знак).

  3. (Лінгвістика) –

    Рух, жест, міміка, якими подають сигнал, повідомляють про щось, вказують на щось.

  4. (Загальне) –

    Відмітка, помітка, зроблена на чомусь для пам’яті, розпізнавання тощо.

  5. (Лінгвістика) –

    Явище, подія, що розглядається як ознака, попередження або прояв чогось (часто у стійких словосполученнях, наприклад: знак долі, поганий знак).

  6. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві: мовна одиниця (слово, морфема тощо), що розглядається як єдність плану змісту (означуваного) та плану вираження (означувача).

  7. (Лінгвістика) –

    У семіотиці: матеріально виражений замінник, представник іншого предмета, властивості чи відношення, що використовується для накопичення, зберігання та передачі інформації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знак, р. знака, д. знакові, з. знак, о. знаком, м. знакові, к. знаку

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів